А починалося це так: взимку 1891 року студенти коледжу Молодіжної Християнської Асоціації в місті Спрінгфілд (штат Массачусетс) нудилися на заняттях з фізичного виховання. Їм доводилося постійно виконувати комплекс нескінченних гімнастичних вправ, які в той час вважалися єдиним засобом фізичного виховання молоді в навчальних закладах. Необхідно було терміново покласти край одноманітності таких занять, внести в них свіжий струмінь, який зміг би задовольняти змагальні здібності сильних і здорових молодих людей.
Історія баскетболу
Вихід із тупикової ситуації знайшов скромний викладач фізичного виховання коледжу по імені Джеймс Нейсміт, якого вважають сьогодні родоначальником сучасного баскетболу. На занятті з фізичної культури, 1 грудня 1891 року, він вирішив прив'язати два кошики з-під персиків до поручнів балкону спортивного залу. Після цього він розділив вісімнадцять студентів на дві команди, і запропонував їм нову гру, сенс якої зводився до того, щоб за певний уривок часу закинути якомога більше м'ячів у кошик команди суперника. Початок було покладено. Навряд чи припускав тоді доктор Нейсміт, яке велике майбутнє чекає його дітище.
Як розповідав пізніше сам Нейсміт, ідея цієї гри зародилася у нього ще в шкільні роки, коли він, будучи дитиною, грав в старовинну дитячу гру під назвою "duck-on-a-rock." Сенс цієї популярної дитячої гри полягав у тому, що спочатку вгору підкидали порівняно невеликий камінь, який необхідно було збити кидком трохи меншим за розміром каменем.
Нова гра отримала назву “баскетбол” (від англійських слів basket – кошик і ball – м'яч). В своєму початку ця гра лише віддалено нагадувала те фантастичне видовище, яке відоме нам сьогодні під цим ім'ям. На самому початку ведення м'яча не існувало, граючі сторони тільки перекидали м'яч один одному, стоячи на одному місці, і намагалися закинути його в кошик. Кидок здійснювався двома руками знизу або від грудей. Після вдалого кидка комусь із гравців доводилося забиратися на приставлені до стіни сходи, і діставати з кошика закинутий м'яч. З нашої точки зору ця гра видалася б млявою і нецікавою. Але доктор Нейсміт задався метою створити колективну гру, в якій брала б участь велика кількість гравців, і на той час його винахід відповідав його задуму.
Твое имя,Дети на холме,Одноклассник,Хоримия и т.д.
Розарио и вампир (романтика, фэнтази, комедия и немного этти)
Президент студсовета- горничная! (классная вещь милая, трогательная и смешная)
Рыцарь-вампир (одно из лучших аниме романтического жанра)
Не сдавайся (весело и мило)
Клуб свиданей старшей школы Оран (тоже одно из лучших произведений этого жанра)
Это были (романтика, повседневность)
К Востоку от рая (комедия, фантастика)
Семь обличий Ямато Надэсико (во время просмотра каждые 5 минут от смеха под столом валялась+ романтика)
Нана (эта вещь меня действительно зацепила настолько правдиво)
Спецкласс А (очень похоже на Президент студсовета - горничная! )
Граф и фейри (исторические платья все красиво и без пошлости)
С ее стороны с его стороны (романтика повседневность)
Paradise kiss(чем-то похож на Нану стоящая вещь)
Поющий принц реально1000% любовь (мило и ненавязчиво очень милые персонажи)
Корзина Фруктов (дружба+ любовь+фэнтази+легенды)
Золотая струна (школа, дружба, музыка)
Цветущая юность (Романтика+ интересная история)
Объяснение:
Вот.
А починалося це так: взимку 1891 року студенти коледжу Молодіжної Християнської Асоціації в місті Спрінгфілд (штат Массачусетс) нудилися на заняттях з фізичного виховання. Їм доводилося постійно виконувати комплекс нескінченних гімнастичних вправ, які в той час вважалися єдиним засобом фізичного виховання молоді в навчальних закладах. Необхідно було терміново покласти край одноманітності таких занять, внести в них свіжий струмінь, який зміг би задовольняти змагальні здібності сильних і здорових молодих людей.
Історія баскетболу
Вихід із тупикової ситуації знайшов скромний викладач фізичного виховання коледжу по імені Джеймс Нейсміт, якого вважають сьогодні родоначальником сучасного баскетболу. На занятті з фізичної культури, 1 грудня 1891 року, він вирішив прив'язати два кошики з-під персиків до поручнів балкону спортивного залу. Після цього він розділив вісімнадцять студентів на дві команди, і запропонував їм нову гру, сенс якої зводився до того, щоб за певний уривок часу закинути якомога більше м'ячів у кошик команди суперника. Початок було покладено. Навряд чи припускав тоді доктор Нейсміт, яке велике майбутнє чекає його дітище.
Як розповідав пізніше сам Нейсміт, ідея цієї гри зародилася у нього ще в шкільні роки, коли він, будучи дитиною, грав в старовинну дитячу гру під назвою "duck-on-a-rock." Сенс цієї популярної дитячої гри полягав у тому, що спочатку вгору підкидали порівняно невеликий камінь, який необхідно було збити кидком трохи меншим за розміром каменем.
Нова гра отримала назву “баскетбол” (від англійських слів basket – кошик і ball – м'яч). В своєму початку ця гра лише віддалено нагадувала те фантастичне видовище, яке відоме нам сьогодні під цим ім'ям. На самому початку ведення м'яча не існувало, граючі сторони тільки перекидали м'яч один одному, стоячи на одному місці, і намагалися закинути його в кошик. Кидок здійснювався двома руками знизу або від грудей. Після вдалого кидка комусь із гравців доводилося забиратися на приставлені до стіни сходи, і діставати з кошика закинутий м'яч. З нашої точки зору ця гра видалася б млявою і нецікавою. Але доктор Нейсміт задався метою створити колективну гру, в якій брала б участь велика кількість гравців, і на той час його винахід відповідав його задуму.